Перейти до основного вмісту

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ КОЖНІ БАТЬКИ ПРО ЮВЕНАЛЬНУ ЮСТИЦІЮ

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ КОЖНІ БАТЬКИ ПРО ЮВЕНАЛЬНУ ЮСТИЦІЮ

На жаль, вимушені констатувати, що під тиском ЄС та інших західних структур, ювенальна юстиція в Україні все глибше запускає своє коріння. Влітку 2012 року вийшло розпорядження С.Тігіпка про прийняття на роботу 12 000 соціальних праців­ників, які вже сьогодні ходять по домівках і збирають відомості про сім’ї. У народі їх назвали «соцполіцаї», тому що вони вишукують проблеми, випитують умови проживання, доходи та іншу конфіденційну інформацію, на основі якої потім можна буде пред’явити претензії до сім’ї. У жовтні 2012 р. на Форумі сім’ї С.Тігіпко заявив, що планується збільшити кількість соцпрацівників до 46 000(!), щоб вони «досліджували кожну родину»! Тобто в планах ювенальних служб зробити кожну сім’ю, у якої є діти, підконтрольною та підзвітною ювенальним органам.
Хоч багато батьків знайомі з цією проблемою, але все ж переважна більшість наших громадян все ще не усвідомлюють, що відбувається. Багато з цього приводу запитують: «А хіба закон про ювенальну юстицію прийнято?» Але мова йде не про один закон, а про цілу систему, яка пронизує усі державні відомства, які працюють з дітьми, у тому числі школи, лікарні та дитсадки. Саме через них ювенальні служби найчастіше отримують сигнал про те, що сім’ї можна пред’явити претензії.
Але давайте простежимо за процесом введення ювенальної юстиції з самого початку. Як тільки після проголошення незалежності іноземні структури отримали вплив в Україні, однією з перших вимог було введення ювенальної юстиції. Наші діти завжди були талановитими і красивими, тому міжнародні структури дуже зацікавлені в їх безперервному «потоці» за кордон. Багато хто запитує: «Кому вони там потрібні?» Але досить згадати хоч би мільйон американських гомосек­суалістів, які, як відомо, самі не розмножуються. А практика вилучення дітей з нормальних сімей і передання в одностатеві - це дуже поширене явище за кордоном. Є й інші замовники наших дітей, тому потік українських дітей за кордон зростає.
Таким чином, ще за президента Л.Кучми було ухвалено ювенальний закон «Про попередження насильства в сім’ї».
Ще раніше на законодавчому рівні була прийнята підміна понять захисту самої дитини на захист так званих «прав дитини». Якщо раніше держава захищала саму дитину, то тепер через це лукаве формулювання захищає його абстрактні права, Тому насправді ніяких прав дітей ювенальна юстиція не захищає. Навпаки, реальні серйозні проблеми, що стосуються дітей ігноруються: зубожіння батьків, нестача дитячих садків, відсутність гуртків та спортсекцій, платна освіта, дитячий алкоголізм і наркоманія, погана якість продуктів для дітей тощо - усе це свідомо замовчується та ігнорується, зате найголовнішою проблемою проголошується «проблема насильства в сім’ї».
Чому в сім’ї? Тема «насильства в сім’ї» є голов­ною темою, під гаслами якої вводять ювенальну юстицію. Мета - закріпити в суспільстві образ родини як місця небезпеки для дитини, звідки її потрібно «рятувати» та вилучати. Серед громадськості активно пропагується ідея необ­хідності захищати дітей від непридатних і жорстоких батьків.
Ця кампанія проводиться в країнах, де вводиться ювенальна юстиція для того, щоб підготувати свідомість суспільства до масового вилучення дітей із сімей. А вилучення дітей відбувається в усіх країнах, де введено систему ювенальної юстиції.

Саме сім’я може захистити дитину в сучасних умовах від різних бід - наркоманії, алкоголізму, розтління і маси інших небезпек. Тому ювенальна юстиція націлена на послаблення захисної ролі і впливу батьків на дитину.
Хочете захистити дітей від порнографії в Інтернеті? Згідно з Конвенцією ООН про права дитини вони мають право на доступ до будь-якої інформації; хочете захистити їх від компанії наркоманів - вони мають право на свободу спілкування; хочете привчити до праці (а в сучасних умовах без цього не вижити) - ви не маєте права його примушувати(і) до роботи, а ще у них є економічні права і ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ забезпечити їх, незважаючи на затримку зарплати або інші фінансові труднощі.
Таким чином, ювенальні технології проникають все глибше в наше повсякденне життя: вже сьогодні в школах наші діти заповнюють різні анкети, де їх запитують, які зарплати у батьків, чи застосовуються в сім’ї тілесні покарання, розповідають, як подати до суду на дорослих. Вже зараз в школах скрізь проводять лекції про «права дитини», на яких дітям вселяють неповагу і недовіру до батьків та пропонують запам’ятати телефон, по якому вони можуть скаржитися на «поганих» татів і мам. Вже сьогодні педіатри, учителі, соціальні педагоги зобов’язані з найменшого приводу доносити на батьків в соціальні служби і органи опіки. У кожній школі ви можете побачити стенд з переліком прав дитини і, якщо батьки не забезпечують права дитини, то держава береться це виправити. У деяких школах планується ставити «ящикиПавлика Морозова», в які діти повинні кидати свої скарги на дорослих. Окрім того планується ввести посаду омбудсмена - фахівця з прав дитини, який контролюватиме, як вами дотримуються права вашої дитини. Батьків штрафуватимуть та притягатимуть до адміністративної відповідаль­ності, а якщо раптом щось не так, їх викликають в різні інстанції і диктують свої умови або погрожують позбавленням батьківських прав. Усе це - ювенальні технології, які є елементами цієї системи.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ЮРИСТА
Питання про відбирання дитини завжди пов’язане з втручанням органів державної влади у приватне сімейне життя.
1.    Відбирання дитини, так само як і позбавлення батьківських прав, вимагає збору органами ювенальної юстиції доказів про те, що батьки не виконують обов’язків по вихованню дітей, ставлять під загрозу життя і здоров’я дитини (ст. 170 і 164 Сімейного кодексу України). Збір таких доказів вимагає від органів влади виконання роботи з огляду житла, збору висновків зі школи, лікаря за місцем проживання сім’ї, міліції (за наявності конфліктів). Саме подібна інформація кладеться в основу рішення про відбирання дитини.
Тому слід обмежити збір такої інформації цими службами. Зокрема, проникнення в житло громадян згідно зі ст. ЗО Конституції України допускається тільки на підставі рішення суду. При відвідуванні житла з боку будь-яких осіб можна заявити їм, не відкриваючи вхідних дверей, що ви не бажаєте впускати їх у квартиру. Це є повністю законним правом, гарантованим Конституцією України.
В деяких випадках, наприклад, якщо у будинку у вас все гаразд - ви можете допустити перевіряючих у будинок, при цьому завжди проводьте аудіо-, а краще відеофіксацію розмов і їхніх дій. Відкрийте і направте на них відеокаме- ру. Присутність свідків також може виявитися стримуючим чинником.
Якщо все-таки необхідно їх впустити, то корисно написати заяву про те, щоб вони заздалегідь попередили про прихід в слушний для вас час. Перевіряючі не мають права вимагати відкривати шафи, діставати предмети, оглядати холодильники - оскільки ці дії є обшуком і можуть проводитися у встановленому законом порядку.
Також слід пам’ятати, що жоден державний орган або чиновник не має права чинити психологічний тиск (ст. 288 Цивільного кодексу України), тобто погрожувати відбиранням дитини, позбавленням грошової допомоги, вимагати, а не просити відкрити двері у будинок за відсутності рішення суду; вимагати, а не просити, в добровільному порядку пред’явити певні предмети у квартирі (будинку).
2.    Якщо стосовно якої-небудь сім’ї виникає інтерес з боку ювенальних органів - необхідно максимально усунути ті претензії, які є обґрунтованими.
3.    Якщо конфлікт не вирішується, звертайтеся до кваліфікованого юриста, який практикує у галузі сімейного права.
4.    Часто просто необхідним є підключення до конфліктної ситуації місцевих правозахисних організацій, депутатів місцевих рад, журналістів, інших впливових людей, які можуть допомогти.
Слід пам’ятати, що рішення про відбирання дитини приймають органи опіки і опікування або прокурор, тому громадські діячі - депутати та й просто громадяни можуть вимагати відміни крайніх заходів по відбиранню дітей (або позбавлення батьківських прав).

У разі необхідності надання юридичних консультацій, складення документів, будь ласка, пишіть - serg.gula@gmail.com

Газета «Світ духовності»: №8, серпень 2013 р.

Джерело - http://rodkom.org/2012/1578.html


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ КВАРТИРИ

ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ КВАРТИРИ
Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачає, що громадяни України можуть приватизовувати квартири, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках. Законодавець передбачає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на особу та додатково 10 кв.м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою – вам потрібно буде доплатити за «зайві» метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то вам мають видати житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв.м.
Від роду квартири, її побудови та балансоутримувача потрібно буде звернутися до співробітників відділу приватизації житлового фонду районної адміністрації за місцем знаходження житла для отримання консультації щодо пакету документів, які необхідно зібрати для приватизації. Але за загальним правилом це такі документи: -заяву встановленого зразка, підписан…

ЯКІ КНИГИ ВАРТО ПРОЧИТАТИ АДВОКАТУ

ЯКІ КНИГИ ВАРТО ПРОЧИТАТИ АДВОКАТУ
Про історичний дуалізм української адвокатури, її реформу, різнобічні аспекти адвокатської діяльності читайте в фундаментальній праціД. Фіолевського «Адвокатура»(Київ, 2006). Підручник шанованого адвоката, професора одного з донецьких ЮНЗ, підходить як для викладання, так і для читання на дозвіллі. Читаючи «ілюстровані» численними «прикладами» епізоди з адвокатської практики автора, мимоволі хочеш опинитися біля нього, аби перейняти «адвокатську мудрість» метра адвокатури нашої епохи.Одні вважають цю книгу PR-кроком автора, інші – зразком довершеного виконання обов’язків адвоката перед громадськістю. Проте цілком ймовірно, що книга М. Катеринчука «Адвокати помаранчевої революції»(Київ, 2006) є наразі найповнішим письмовим (щоправда, не абсолютно всебічним) документальним оглядом подій, пов’язаних з історичним судовим процесом «Ющенко до ЦВК». Професійність дій адвокатів, попри їхні політ…

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (Відповідно до ЗУ «Про гуманітарну допомогу»)
З 2013 року сталися ряд важливих змін, що регулюють дану діяльність серед яких -  ліквідація комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України. Законом України «Про гуманітарну допомогу» передбачено процедуру для отримання, розмитнення та розподілення гуманітарної допомоги. Отже, для отримання гуманітарної допомоги, законом встановлена чітка вимога наявності зареєстрованої громадської або релігійної організації, тобто вона повинна бути легалізована і отримати статус юридичної особи в органах державної влади. Ця юридична особа, також має бути обов’язково зареєстрована в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги (про порядок детальної процедура реєстрації організації наведена нижче). Коли організація зареєстрована в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, тоді наступним етапом є збір необхідних документів. Коли організація погоджується прийняти гуманітарну допомогу, …