Перейти до основного вмісту

ТАКТИКА ВЗАЄМОВІДНОСИН ЗІ СЛІДЧИМ ПРИ ДОПИТІ


ТАКТИКА ВЗАЄМОВІДНОСИН Зі слідчим

коротка допомога-рекомендація

Психологічні аспекти, правові основи і тактика взаємовідносин з правоохоронними органами (коротка допомога-рекомендація)
 Перш за все, необхідно пам'ятати, що психологічні аспекти взаємовідносин з правоохоронними органами мають велике значення, бо багато в чому від психологічного стану особи, що контактує з представниками правоохоронних органів, залежить результат цих відносин.
 Слідчий прагне не зіпсувати собі показники в своїй роботі, тобто прагнути, щоб не було незаконного порушення або незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

При відносинах з правоохоронними органами слід дотримуватися правила трьох «НІ», зазначених відомим «дисидентом» – правозахисником А. Солженициним. Воно полягає в тому, щоб:

1. Не боятися.

2. Не вірити.

3. Не просити. 

Правило не «боятися» полягає в тому, щоб примусити себе не боятися цю особу, яка здійснює допит. Якщо людина боїться, його воля пригнічена, він легко піддається на погрози та умовляння слідчого або дізнавача і тим самим дає можливість останньому дуже швидко досягти переслідуваної їм мети. При цьому людина з переляку може навіть погодитися на самообмову, що природно спричиняє украй негативні наслідки для допитуваного. Страх присутній у людини на підсвідомому рівні і це природно, оскільки протягом життя людині властиво скоювати якісь неправомірні вчинки і діяння. Тому перед допитом необхідно постаратися переконати себе в тому, що ти ні в чому не винний, тим більше що вину, відповідно до Конституції, може визначити тільки суд.

Правило не «вірити» полягає в тому, що слідчий при розслідуванні справи переслідує мету успішно закінчити справу, в іншому випадку йому загрожують неприємності від начальства, при цьому інтереси допитуваного його мало цікавлять. Украй рідко в практиці зустрічаються випадки, коли слідчий для встановлення істини і захисту інтересів допитуваного йде на те, щоб «загробити» справу.

Правило не «просити» говорить про те, що як тільки допитуваний починає про щось просити слідчого, він одночасно стає боржником слідчого і тому, вважаючи, що він чимось зобов'язаний слідчому, легко може піти на умовляння слідчого і тим самим ускладнити своє положення.

Таким чином, перед тим, як йти на допит до слідчого, необхідно психологічно налаштувати себе і під час допиту постійно пам'ятати про вищезгадані правила трьох «НІ».


У випадку якщо слідчий не допустив адвоката до допиту свідка, то рекомендується, щоб свідок подав слідчому завчасно підготовлену заяву на ім'я слідчого про допуск адвоката до допиту, при цьому до заяви потрібно прикласти копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордер адвоката. Після подачі такої заяви свідок може відмовлятися відповідати на всі питання слідчого, посилаючись на те, що ці питання відносяться до нього, тобто свідку і відповідно до ст. 63 Конституції України він має право відмовитися від надання свідчень. При такій ситуації слідство практично позбавлено можливості притягти свідка до кримінальної відповідальності за відмову від надання свідчень.

Після проведення допиту дуже важливо, щоб свідок вказав в протоколі, що у нього є які-небудь зауваження по тексту протоколу або по порядку ведення допиту, наприклад, що в протоколі не вказані всі особи, присутні при допиті. Можна вказати, що неточно викладені свідчення, оскільки згідно із законом слідчий зобов'язаний викласти свідчення від 1-ї особі і по можливості дослівно.

Підводячи підсумки, коротко можна визначити наступні поради-рекомендації:

1. Вжити всіх можливих (але законних) заходів, щоб не потрапити на допит.

2. Якщо ж Ви потрапили на допит, то необхідно досягти того, щоб при допиті був присутній адвокат.

3. Якщо адвоката не допустили, бажано відмовитися від надання свідчень.

4. Якщо Ви все-таки вирішили дати свідчення, уникайте конкретних відповідей.  

5. Після допиту при підписанні протоколу обов'язково уважно його прочитайте і у разі виявлення неточностей внесіть зауваження в протокол.

6. Головне! Нічого не робіть і не говоріть, не порадившись з адвокатом. Кожний повинен мати угоду (договір) зі своїм адвокатом і у будь-який час скористатися його послугами.

Якщо Ви зацікавлені отримати детальну інформацію про участь адвоката у вашій судовій справі, а також для складання необхідних документів  - будь ласка, напишіть ваше прохання на адресу: serg.gula@gmail.com

Адвокати Дашко і Чорнобай

Коментарі

  1. Пункт 4 я б видалив, оскільки особа, яка вирішила давати свідчення без адвоката, може потім їх не пригадати, чим ускладнить роботу свого адвоката з побудови чіткої позиції захисту. Це моя особиста думка, сформована досвідом участі в кримінальних справах з другого (третього) допиту особи (у справах, які спочатку були порушені "по факту", люди допитані як свідки, а вже потім і як підозрювані).

    ВідповістиВидалити
  2. Должны ли стоять печати на повестке следователя о вызове на допрос в качестве свидетеля или подозреваемого?

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ КВАРТИРИ

ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ КВАРТИРИ
Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачає, що громадяни України можуть приватизовувати квартири, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках. Законодавець передбачає, що приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на особу та додатково 10 кв.м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою – вам потрібно буде доплатити за «зайві» метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то вам мають видати житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв.м.
Від роду квартири, її побудови та балансоутримувача потрібно буде звернутися до співробітників відділу приватизації житлового фонду районної адміністрації за місцем знаходження житла для отримання консультації щодо пакету документів, які необхідно зібрати для приватизації. Але за загальним правилом це такі документи: -заяву встановленого зразка, підписан…

ЯКІ КНИГИ ВАРТО ПРОЧИТАТИ АДВОКАТУ

ЯКІ КНИГИ ВАРТО ПРОЧИТАТИ АДВОКАТУ
Про історичний дуалізм української адвокатури, її реформу, різнобічні аспекти адвокатської діяльності читайте в фундаментальній праціД. Фіолевського «Адвокатура»(Київ, 2006). Підручник шанованого адвоката, професора одного з донецьких ЮНЗ, підходить як для викладання, так і для читання на дозвіллі. Читаючи «ілюстровані» численними «прикладами» епізоди з адвокатської практики автора, мимоволі хочеш опинитися біля нього, аби перейняти «адвокатську мудрість» метра адвокатури нашої епохи.Одні вважають цю книгу PR-кроком автора, інші – зразком довершеного виконання обов’язків адвоката перед громадськістю. Проте цілком ймовірно, що книга М. Катеринчука «Адвокати помаранчевої революції»(Київ, 2006) є наразі найповнішим письмовим (щоправда, не абсолютно всебічним) документальним оглядом подій, пов’язаних з історичним судовим процесом «Ющенко до ЦВК». Професійність дій адвокатів, попри їхні політ…

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (Відповідно до ЗУ «Про гуманітарну допомогу»)
З 2013 року сталися ряд важливих змін, що регулюють дану діяльність серед яких -  ліквідація комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України. Законом України «Про гуманітарну допомогу» передбачено процедуру для отримання, розмитнення та розподілення гуманітарної допомоги. Отже, для отримання гуманітарної допомоги, законом встановлена чітка вимога наявності зареєстрованої громадської або релігійної організації, тобто вона повинна бути легалізована і отримати статус юридичної особи в органах державної влади. Ця юридична особа, також має бути обов’язково зареєстрована в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги (про порядок детальної процедура реєстрації організації наведена нижче). Коли організація зареєстрована в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, тоді наступним етапом є збір необхідних документів. Коли організація погоджується прийняти гуманітарну допомогу, …